Актуально: вивчаймо зміни в українському правописі
Дидактичні матеріали для голів методоб´єднань, вчителів та учнів-старшокласників
Тема: Актуально: вивчаймо зміни в українському правописі
Принагідне гасло:
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя…
Тарас Шевченко
Методичний коментар
Семінар-практикум – це інформаційно-методична взаємодія педагогів та школярів у поєднанні з аналітичним вхідним та вихідним діагностуванням.
Головна мета – виявити рівень сформованості відповідних компетенцій у вчителів та учнів.
Методичний продукт – буклет «Педагогічна скринька: ключові зміни в українському правописі» (для вчителів, учнів, батьків)
Унаочнення: презентація, картки з тестами, анкети для учнів та вчителів, збірка «Новації в картинках», буклети, мотиваційний ролик.
План проведення
- Уведення в атмосферу заходу. Визначення орієнтирів подальшої колективної творчої діяльності.
- Вхідне діагностичне анкетування.
- Фаховий інтенсив «До впровадження нового українського правопису – нові підходи».
- Перегляд відеороликів (на вибір на посиланнями)
- Оформлення методичного панно «Акценти успішного навчання: самоосвітній дороговказ».
- Створення інформаційного буклета «Педагогічна скринька: ключові зміни в українському правописі».
- Правописні батли «учні-вчителі».
- Вихідне діагностичне тестування.
- Колослово «Час спонукає нас, або Основний закон уроку».
Перебіг заходу
Атмосфера невимушена, дружня, неофіційна (бажано розмістити учасників групами «учні-вчителі» для забезпечення дотримання загальної концепції заходу – «навчаючи вчуся»); у центрі – модератор (натхненник, спікер – кому як зручно називати ведучого) та аналітик (помічник); класна кімната оформлена різнокольоровими повітряними кульками (усередині – завдання, які учасники виконуватимуть протягом заходу); для батлів для кожного учасника можна виготовити зелені, червоні й жовті смайлики
І. Уведення в атмосферу заходу. Визначення орієнтирів подальшої колективної творчої діяльності.
Перегляд мотиваційного ролика
Модератор:
- Добрий день, шановні небайдужі до вивчення рідної мови учні та вчителі! Сьогодні ми розпочинаємо вивчення змін, упроваджених новим українським правописом 2019 року.
- Даний документ схвалено Кабінетом Міністрів України (Постанова №437 від 22 травня 2019 року), спільним рішенням Президії Національної академії наук України (протокол №22/10 від 24 жовтня 2018 року) і Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 року) і затверджено Українською національною комісією з питань правопису (протокол № 5 від 22 жовтня 2018 року), узаконено на рівні МОНУ наказом №1033 від 28.07.2019 року «Про впровадження нової редакції Українського правопису».
- Чи виникли сумнівні моменти при перегляді вами мотиваційного ролика?
- Якщо так, то які саме?
- До чого спонукає нас даний відеоряд?
- Так, досконало знати рідну мову, постійно її вивчати та вправлятися в правописній грамотності – це обов’язок кожного свідомого громадянина України.
- Скептики зауважать, мовляв, лопнуть ці «правила», як «мильні бульки»… Ні, історичні передумови виникнення цих змін – досить вагомі (про це ми поговоримо обов’язково), а лопнуть сьогодні усі ці кульки, які є в нашому класі, бо вони містять цікаві завдання та вправи. Тож нумо – до нових знань!
Музика 1
ІІ. Вхідне діагностичне анкетування.
Модератор:
- Для початку пропоную вам взяти участь в анкетуванні, за результатами самоаналізу спробуємо виявити рівень вашої попередньої навченості аспектів Нового українського правопису (анкетування учасників).
Музика 1
- Тож нам, друзі, є над чим працювати. І тепер – коротка історична довідка…
ІІІ. Фаховий інтенсив «До впровадження нового українського правопису – нові підходи».
- Нормативний інтенсив (коротенькими фразами – по черзі модератор та аналітик)
- Чи відомо вам, що…
*2 травня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 437 «Питання українського правопису», якою схвалено нову редакцію «Українського правопису».
*Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Склад комісії затверджений розпорядженням КМУ від 17 червня 2015 р. № 416.
*У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих громадян.
*3 червня 2019 року фінальний текст нової редакції «Українського правопису» було опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук.
*З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.
*Відповідно до постанови КМУ від 22 травня 2019 року №4373 в діловодстві, освітній діяльності необхідно використовувати нову редакцію Українського правопису.
* Наказом МОНУ №1033 від 28.07.2019 року «Про впровадження нової редакції Українського правопису» Державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» доручено забезпечити організацію розроблення методичних посібників із застосування Українського правопису в редакції 2019 року для вчителів закладів загальної середньої освіти, учасників освітнього процесу.
*МОН рекомендувало використовувати нову редакцію на уроках, але під час оцінювання орфографічних завдань не вважати за помилку вживання лексем обох форм. Окрім того, запропоновано попередньо обговорити зміни на засіданнях методичних об’єднань учителів-предметників.
*Варто зазначити, що норми нового Українського правопису в тестах зовнішнього незалежного оцінювання не будуть предметом перевірки щонайменше 5 найближчих років.
- Історичний інтенсив (коротенькими фразами; можна повідомлення зачитати, «запросивши», приміром, Нестора Літописця, Григорія Сковороду, Тараса Шевченка – по черзі висловлюють факти)
- А чи знаєте ви, що…
*Мова — запорука тривкої ідентичності нації, основа її етнокультурної цілісності. Однією з найсуттєвіших ознак такої цілісності є функціонування в різних суспільних сферах літературної мови, яка має кодифікований правопис.
*Правописна кодифікація мови завжди вписана в соціолінгвістичний контекст. Коли разом з тоталітарним періодом нашої історії відійшов у минуле адміністративний контроль над дотриманням правописних стандартів, ціла низка засобів масової інформації, видавництв, освітніх закладів і т. ін. стали користуватися орфографічними правилами, відмінними від офіційних. Це дезорієнтує широке коло користувачів української мови, спричиняє непевність у власній мовній компетенції, перешкоджає розширенню суспільних функцій української мови і врешті розхитує мовну норму.
*Завдяки сучасним ЗМІ сьогодні маємо змогу почути усне українське слово не тільки з різних куточків України, а й з усього світу. Чуємо розмаїття акцентів, вимов, інтонацій, бо це усне українське мовлення з його природними територіальними, соціальними, віковими особливостями.
*На противагу некодифікованому усному мовленню, правопис — це еталон писемної літературної мови, яка, за слушним спостереженням Юрія Шевельова, є штучним витвором високорозвиненого суспільства, а не відтворенням почутого «з уст народу».
*Правопис складається з трьох підсистем: графіки (букв, якими позначають найтиповіші звуки), орфографії (закономірностей поєднання букв для передавання на письмі звукового образу української мови) і пунктуації (розділових знаків, за допомогою яких позначають змістове й інтонаційне членування висловленої думки). Кожна з цих підсистем, як і кожний з розділів правопису, мають свою історію.
* Українська графіка бере початок від старослов’янського письма.
*З розвитком нової української літературної мови, яку пов’язують з виходом у світ «Енеїди» Івана Котляревського, письменники, які писали живою українською мовою, шукали засобів передавати справжнє звучання слів, а не йти за їхнім давнім традиційним написанням.
* У 1876 році російський імператор Олександр ІІ ухвалив акт, згідно з яким українська графіка опинилася під забороною. Українські тексти, навіть дозволені урядовою цензурою, слід було друкувати з використанням російської абетки. Після скасування цієї заборони в 1907 — 1909 роках вийшов друком знаменитий словник української мови за редакцією Бориса Грінченка, у якому застосовано принцип фонетичного українського правопису.
*У 1918 році опубліковано проєкт офіційного українського правописного кодексу, запропонований професором Іваном Огієнком, у доопрацюванні якого згодом узяли участь академік Агатангел Кримський і професор Євген Тимченко. У 1919 році цей проєкт був виданий під назвою «Головніші правила українського правопису». Цього ж року спільне зібрання Української академії наук схвалило «Найголовніші правила українського правопису» — перший в історії України офіційний загальнодержавний правописний кодекс.
*У 1925 році уряд УСРР створив при Народному комісаріаті освіти Державну комісію для впорядкування українського правопису, а в 1927 році за наслідками роботи Всеукраїнської правописної конференції, що відбулася в Харкові, комісія підготувала проєкт всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли участь мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських земель. Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», затвердив нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Та вже за кілька років після згортання політики «українізації» й самогубства Миколи Скрипника за вказівкою влади до «харківського» правопису внесли суттєві зміни, скасувавши низку його норм як націоналістичних і таких, що «покликані штучно відірвати українську мову від великої братньої російської».
*У 1933 році Народний комісаріат освіти УСРР схвалив інший правопис, який з незначними змінами й доповненнями (упродовж 1930-х рр., 1946 р., 1960 р.) діяв до 1989 року. З алфавіту було свавільно вилучено букву ґ, що вплинуло на функціонування графічної й фонетичної систем мови. Репресований «харківський» правопис з деякими змінами й доповненнями залишався чинним на західноукраїнських землях поза Українською РСР і в переважній частині української діаспори.
*У 1989 році затверджено і в 1990 році опубліковано нову редакцію Українського правопису, у якій поновлено букву ґ, уточнено й доповнено окремі правописні норми.
*У 2015–2018 роках Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли фахівці мовознавчих установ Національної академії наук України та представники закладів вищої освіти з різних регіонів України, розробила проєкт нової редакції Українського правопису. Після громадського обговорення його схвалено на спільному засіданні Президії Національної академії наук України та Колегії Міністерства освіти і науки України 24 жовтня 2018 року.
*Сучасна редакція Українського правопису повертає до життя деякі особливості правопису 1928 року, які є частиною української орфографічної традиції і поновлення яких має сучасне наукове підґрунтя.
*У сучасній редакції Українського правопису збережено підхід до мови як до знакової системи й суспільного явища. Правописна норма, з одного боку, ґрунтується на тісних зв’язках елементів сучасної мовної системи, що відображається на письмі, а з другого боку, — на дотриманні мовної традиції і на залежності від неї.
*Сучасна українська мова — відкрита й динамічна. Змінюється словник, з’являються нові терміни в різних сферах суспільної комунікації, виникає потреба адаптації загальних і власних назв до раніше сформульованих орфографічних правил. Для чого переглядати ці правила? Для того щоб відреагувати на зміни в сучасній мовно-писемній практиці, визначити правила написання нових запозичених слів, нових власних назв, усунути застарілі формулювання та спростити й, де це можливо, уніфікувати орфографічні норми.
*Реагуючи на виклики мовної практики, сучасна редакція правопису розширила межі використання орфографічних варіантів. Кожний історичний період розвитку мови має свою варіантну динаміку. Пропонуючи в новій редакції правопису низку орфографічних варіантів, кодифікатори виходили з того, що варіативність — це органічна частина правописного кодексу і тією чи іншою мірою вона притаманна кожній мові на різних етапах її історичного розвитку. Відповідь на те, який з варіантів залишиться в минулому, зможе дати лише майбутнє.
*Нова редакція правопису є кроком до розв’язання цього завдання з позицій історичної й етнографічної соборності української мови й української нації.
- Інтенсив змін (ознайомлення з ключовими змінами у новій редакції «Українського правопису» (додаток), ілюструючи правила картками зі збірки «Новації в картинках»)АБО:
- Перегляд відеороликів за вибором
- Методичний інтенсив (висловлення власних педагогічних ідей щодо використання спектру вправ та завдань на уроках та апробація двох-трьох із них з групою учнів, які беруть участь у заході)
Модератор:
До ЗНО з питаннями за змінами в Новому правописі – ще п’ять років,
Попереду – багато вправ, завдань, диктантів, семінарів та уроків,
Тож як ми – учні й вчителі – співпрацю у цій царині організуємо?
Змоделювати вчителям (і за бажанням – учням) мініурок або проєкт я пропоную…
Приклад
Ми, учні, хочемо, щоб це було цікаво, щоб ми захотіли вивчити правило з першої хвилини… Приміром, так…
«Учитель» дістає телефон і вигукує до учнів:
- Нумо всі до соцмережі! (усі дістали телефони). Там є дивна картинка – два наче схожих слова, але написані чомусь по-різному… (півмісяць і пів міста)
- Знайдімо ключ через QR-код…
ІV. Оформлення панно «Акценти успішного навчання: самоосвітній дороговказ».
Модератор:
Тож, як бачимо, співпраця міцною буде й дієвою, якщо ми – учні та вчителі – порозуміємося… Але ж важливо, щоб кожен із нас склав план дій – план самоосвіти. Що кожен із нас робитиме, щоб вивчити «Український правопис». Пропоную створити колективне панно «Акценти успішного навчання: самоосвітній дороговказ» (записують на стрілках, як вивчатимуть Новий український правопис; оформлюють на ватмані або на дошці прикріплюють у формі сонця (стрілки – мов промені)
Музика 1
V. Створення інформаційного буклета «Педагогічна скринька: ключові зміни в українському правописі».
Модератор:
Ми підготували для вас буклети, які допоможуть у стислій формі вивчити нові правила. А вам пропонуємо заповнити другу частину – тими моментами, які ви запам’ятали з першого разу, тобто які є для вас ключовими (роздають два варіанти буклетів – уже заповнені й ті, до яких треба записати приклади написання по-новому)
Музика 1
VІ. Правописні батли «учні-вчителі».
(лопають по черзі кульки – там 20 завдань (десять кульок одного кольору й десять іншого; відповідь: перший варіант – вся команда обирає зелені смайлики, другий варіант – червоні, жовті - це коли обидва варіанти можуть вживатися)
Завдання 1.
Логарифм чи логаритм? (жовті)
Завдання 2.
Півлимона чи пів лимона? (червоні)
Завдання 3.
Проєкція чи проекція? (зелені)
Завдання 4.
Борисфен чи Бористен? (жовті)
Завдання 5.
Ісая чи Ісайя? (зелені)
Завдання 6.
Ірій чи ирій? (жовті)
Завдання 7.
Бекі чи Беккі? (зелені)
Завдання 8.
Фойє чи фоє? (червоні)
Завдання 9.
Ексміністр чи екс-міністр? (зелені)
Завдання 10.
Півхвилини чи пів хвилини? (червоні)
Завдання 11.
Топмодель чи топ-модель? (зелені)
Завдання 12.
Фауна чи фавна? (жовті)
Завдання 13.
Пів Києва чи пів-Києва? (зелені)
Завдання 14.
Пів захисник чи півзахисник? (червоні)
Завдання 15.
Луговський чи Луговськой? (зелені)
Завдання 16.
Гідності чи гідности? (жовті)
Завдання 17.
Пів ями чи пів’ями? (зелені)
Завдання 18.
Гео́рг чи Ґео́рґ? (жовті)
Завдання 19.
Майєр чи Маєр? (червоні)
Завдання 20.
Осени чи осені? (жовті)
VІІ. Вихідне діагностичне тестування.
Модератор:
Чого ж ми навчилися? Перевірмо себе без вагання!
У цьому нам допоможе невеличке тестування!
Музика 1
(після цього – короткий аналіз виконання завдань(аналітиком)
VІІІ. Колослово «Час спонукає нас, або Основний закон уроку».
Модератор:
Колего! Мова розвивається і кріпне попри заборони!
Якими ж мають бути сучасного, дієвого уроку основні закони?
(по колу висловлюються всі вчителі - учасники заходу)
Модератор:
Час спонукає нас до змін!
Друже! Усі ми разом, і ти не один!
Упевнені: ми подолаємо цю сходинку з тобою!
Що ж все-таки для тебе означає – жити новизною?...
(по колу висловлюються всі учні - учасники заходу)
Модератор:
Якою ж має бути «правильна українська мова»? Яку мову ми передамо нащадкам? Ці й подібні питання, що десятиліттями не втрачають своєї актуальності, спонукають до періодичного оновлення, перегляду й доопрацювання правописного кодексу, граматики й словників. Спадкоємність у мові – це зв’язок між поколіннями, які жили, живуть і житимуть в Україні… Тож збережімо для нащадків мову правильну, чисту й правічну!
Слова росли із ґрунту, мов жито,
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова…
Ліна Костенко
Музика 2